Позначка: дієслово

1. (морськ., іст.) Про судно: зчіпитися з іншим судном для ведення абордажного бою, після чого команда переходить на палубу ворожого корабля для рукопашної сутички.

2. (перен., розм.) Про людину: нав’язливо пристати, причепитися до когось з метою спілкування, знайомства або конфлікту.

1. Розташовуватися, впорядковуватися за абеткою (алфавітом).

2. Утворювати абетку (алфавіт), складатися з певного набору літер.

Аврукати — у західних говірках: говорити, розмовляти, базікати.

1. Набувати англійських звичаїв, манер, способу життя; ставати подібним до англійців у культурному плані.

2. Зазнавати впливу англійської мови, набувати її рис; частково або повністю переходити на англійську мову в побуті чи діяльності.

Проклинати, відлучати від церкви, оголошувати анафему (в церковній практиці).

Переносно: суворо засуджувати, відкидати щось, оголошувати щось неприйнятним або шкідливим.

1. Піддаватися анафемі, церковному прокляттю; бути відлученим від церкви.

2. Переносно: бути підданим суворому осуду, відкиданню або відчуженню з боку суспільства чи певної спільноти.

1. Піддаватися анатомуванню, розтину з метою вивчення будови тіла.

2. Розбиратися, аналізуватися детально, до найменших складових частин (переносне значення).

1. (рідк.) Піддаватися анафемі, прокляттю; бути відлученим від церкви.

2. (перен., заст.) Зазнавати різкого осуду, відкидання; ставати предметом засудження або цькування.

1. (у мистецтві, зокрема в живописі та графіці) Створювати зображення, спотворене за певними математичними законами, яке набуває правильних, зрозумілих форм лише при розгляді під спеціальним кутом або за допомогою дзеркального відбиття (наприклад, циліндричного дзеркала).

2. (у біології) Піддавати анаморфозу — перетворенню, метаморфозу, при якому організм в процесі індивідуального розвитку (онтогенезу) набуває форм, властивих його предкам, або зазнає різких змін у будові.

3. (у геології) Піддавати гірські породи анаморфізму — глибинним змінам (метаморфозу) під впливом високих температур і тиску.

4. (у техніці, комп’ютерній графіці) Навмисно спотворювати цифрове зображення (растрове або векторне) за певним алгоритмом, наприклад, для створення спецефектів або подальшого відновлення його вигляду за допомогою спеціального програмного інструменту.

1. Встановлювати аналогію між явищами, предметами або поняттями; міркувати на основі подібності.

2. У логіці та філософії: робити висновок про властивості одного об’єкта на підставі його подібності до іншого; застосовувати метод аналогії.