Позначка: дієслово

1. (діал.) Швидко бігати, метушитися, пересуватися кволою, нестійкою ходою.

2. (перен., розм.) Поспішати, квапитися, суєтитися через непосидючий характер або хвилювання.

1. (діал.) Плакати, хлипати, виражаючи невдоволення або дискомфорт (переважно про дітей).

2. (діал.) Бурчати, нарікати, скаржитися на щось, виявляти незадоволення.

1. Видавати характерні звуки, подібні до “бе-бе”, про вівцю або барана; блеяти.

2. Переносно: говорити невиразно, незрозуміло або натякати на щось, не називаючи прямо; бурмотати щось недоладно.

1. (розм.) Різко, несподівано впасти або вдаритися об щось, зазвичай з характерним глухим звуком.

2. (перен., розм.) Потрапити у складну, незручну або невдалу ситуацію; зазнати невдачі.

1. Видати короткий, різкий звук, схожий на «бев», характерний для вівці або кози.

2. Переносно: невиразно або боязко промовити щось, пробурмотіти.

1. (діал.) Бовтатися, перекидатися з боку на бік (переважно про рідину у посудині).

2. (діал., перен.) Вагатися, довго не приймати рішення; міркувати, роздумувати.

1. Видавати короткі, різкі звуки, подібні до блеяння вівці (про вівцю).

2. Перен. Говорити невиразно, незрозуміло або плаксивим голосом.

1. Різко, з силою впасти або ударитися об щось, зазвичай з гучним звуком; звалитися з гуркотом.

2. Перен. Потрапити у складну, неприємну ситуацію; зазнати невдачі, провалу.

1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним глухим звуком.

2. Розмовистий варіант дієслова «бебехнутися» — важко впасти, гепнутися, з гуркотом ударитися об щось.

3. Переносно: різко та несподівано сказати, випалити щось, зазвичай образливе або різке.

1. (розм., жарт.) Різко, несподівано або незграбно впасти, повалитися, часто з гучним звуком або з певним ефектом.

2. (перен., розм.) Потрапити у скрутне, незручне або смішне становище, зазнати невдачі.