Позначка: дієслово

1. Набувати властивості аксіоми; ставати очевидним, беззаперечним твердженням, що не потребує доказів у межах певної теорії.

2. У логіці та математиці: перетворюватися на систему аксіом; ставати формалізованим за допомогою чітко визначених аксіом і правил виведення.

1. Переходити в активний стан; починати діяти, виявляти активність.

2. Ставати активним, набувати здатності до дії або хімічної взаємодії (про речовини, елементи).

3. У техніці: приводитися в дію, вмикатися, починати функціонувати.

1. Пристосовувати, припасовувати, приладжувати щось до чогось, зокрема організму до змін умов навколишнього середовища.

2. У фізіології: змінювати кривизну кришталика ока для забезпечення чіткого зору на різних відстанях.

3. У лінгвістиці: частково пристосовувати, уподібнювати мовні елементи (наприклад, звуки) у процесі мовлення під впливом сусідніх елементів.

1. (про музичний твір) Мати акомпанемент, бути супроводжуваним інструментальною партією або іншим голосом.

2. (перен., рідко) Супроводжуватися чимось додатковим, відбуватися одночасно з чимось іншим.

1. У фізиці та астрономії: збільшувати масу небесного тіла (зірки, планети, чорної діри тощо) шляхом притягання та приєднання речовини з навколишнього простору за допомогою гравітаційних сил.

2. У геології: збільшувати масу, розміри або об’єм геологічного утворення (наприклад, континентальної плити, острова) шляхом приєднання зовнішнього матеріалу, часто через осадження або тектонічні процеси.

3. У фінансах та економіці (рідко): поступово накопичувати, збільшувати капітал, активи або доходи протягом певного періоду, часто шляхом додавання невеликих сум або прибутків.

1. (в астрономії) Процес приростання маси небесного тіла шляхом гравітаційного притягання та накопичення на його поверхні речовини з навколишнього простору (наприклад, газу, пилу, плазми).

2. (в геології) Процес приєднання, нарощування континентальної кори шляхо приростання до неї нових тектонічних блоків, осадових товщ або вулканічних дуг.

1. (спеціальне) Наносити акватинту — техніку гравірування на металі, що імітує малювання аквареллю, створюючи тональні переходи за допомогою пористої поверхні, вкритої кислотостійким порошком.

2. (у ширшому вжитку) Піддавати поверхню (зазвичай металеву) хімічній обробці, травленню або покриттю для створення декоративного матового, зернистого або тонованого рельєфу, подібного до акватинти.

1. (у спеціалізованому контексті, зазвичай як власна назва процедури) проходити оздоровчу або релаксаційну процедуру, пов’язану з використанням води (наприклад, у певному курорті, аквапарку, SPA-центрі).

2. (рідко, у розмовному вживанні) купатися, приймати водні процедури.

1. (у мовознавстві) Вимовляти ненаголошені голосні звуки [о] як [а] у власних назвах, термінах або запозичених словах, що характерно для російської вимови та деяких східних говорів української мови; проявляти акання.

2. (переносно, розм., зневажл.) Навмисно вживати російські відповідники українських слів або запозичену з російської лексику, наслідувати російську мовну норму чи вимову, зокрема акання.

1. Взаємно звертатися один до одного на «ти» та називати один одного за іменем, що свідчить про близькі, неформальні стосунки між людьми.

2. Перебувати у близьких, дружніх стосунках із кимось; товаришувати, дружити.