Позначка: дієслово

1. Бути ватажком, очолювати ватагу; командувати групою людей, зокрема розбійницькою чи козацькою загонами.

2. Розмовне. Бути провідником, ініціатором або найактивнішою особою в якійсь справі, компанії; заводити.

1. Змінюватися, набувати різних видів, форм або значень; мати відмінності в межах певної сукупності.

2. Відхилятися від основної теми, основного варіанту; розроблятися у різних модифікаціях.

3. У математиці та статистиці: змінювати свої значення в певних межах; коливатися.

1. Змінювати, робити різноманітним, надавати різних форм, видів або способів вираження чогось; модифікувати.

2. У музиці: творчо переробляти тему, мелодію, зберігаючи її основні риси, але надаючи їй нового звучання за допомогою різних композиційних прийомів.

3. У математиці, статистиці: коливатися, приймати різні числові значення в певних межах; змінюватися.

1. Змінюватися, набувати різних видів, форм або значень; мати відмінності в межах певної сукупності.

2. Відхилятися від основної теми, основного варіанту; розроблятися у різних модифікаціях.

3. У математиці та статистиці: змінювати свої значення в певних межах; коливатися.

1. Змінювати, робити різноманітним, надавати різних форм, видів або способів вираження чогось; модифікувати.

2. У музиці: творчо переробляти тему, мелодію, зберігаючи її основні риси, але надаючи їй нового звучання за допомогою різних композиційних прийомів.

3. У математиці, статистиці: коливатися, приймати різні числові значення в певних межах; змінюватися.

1. (іст.) Належати до варягів — давньоскандинавських воїнів-купців, які в IX–XI ст. здійснювали походи на територію сучасної України, брали участь у торгових та військових операціях, а також служили у княжих дружинах.

2. (перен., рідк.) Поводитися нахабно, свавільно, на манер завойовника або чужинця, який нехтує місцевими звичаями та порядками.

1. (іст.) Належати до варягів — давньоскандинавських воїнів-купців, які в IX–XI ст. здійснювали походи на територію сучасної України, брали участь у торгових та військових операціях, а також служили у княжих дружинах.

2. (перен., рідк.) Поводитися нахабно, свавільно, на манер завойовника або чужинця, який нехтує місцевими звичаями та порядками.

1. (діал.) Вагатися, зволікати, не виявляти рішучості; марнувати час на роздуми.

2. (діал.) Копотіти, робити щось повільно, незграбно або невміло; возитися.

1. (діал.) Вагатися, зволікати, не виявляти рішучості; марнувати час на роздуми.

2. (діал.) Копотіти, робити щось повільно, незграбно або невміло; возитися.

Варудити — діалектне дієслово, що означає “варувати”, “оберігати”, “охороняти”, “доглядати”, “піклуватися про когось або щось”.