1. Ставитися зверхньо до інших, вважати себе кращим, вищим за оточуючих; ставати зарозумілим, чванитися.
2. Набувати перебільшеної високої думки про себе, свої знання чи здібності; ставати самовпевненим через успіхи чи визнання.
Словник Української Мови
1. Ставитися зверхньо до інших, вважати себе кращим, вищим за оточуючих; ставати зарозумілим, чванитися.
2. Набувати перебільшеної високої думки про себе, свої знання чи здібності; ставати самовпевненим через успіхи чи визнання.
Зазнавати розкоші, поринути у розкішне життя, почати жити в розкошах.
1. (рідк.) Починати розкошувати, вдаватися до розкошів; починати жити в розкошах.
2. (перен.) Починати насолоджуватися чимсь, відчувати велике задоволення від чогось.
1. Стати рожевим, набути рожевого відтінку (про предмети, явища природи тощо).
2. Покритися рожевим рум’янцем (про обличчя, щоки людини від сорому, збудження тощо).
1. Стати рожевим або набути рожевого відтінку (про предмети, явища природи тощо).
2. Покритися рожевим рум’янцем (про обличчя, щоки людини від сорому, збудження тощо).
1. Набути рожевого кольору, стати рожевим.
2. Перен. про особу: почервоніти від сорому, зніяковіти, зашарітися.
1. Надати рожевого кольору, пофарбувати в рожевий колір.
2. Перен. Освітити рожевим світлом (про ранкову або вечірню зорю).
1. З’явитися, виникнути, почати існувати (про явище, ідею, почуття тощо).
2. Почати розвиватися, сформуватися (про живий організм або його частину).
3. (У релігійному контексті) Отримати початок свого буття, бути створеним.
1. Покласти початок чомусь, дати поштовх до виникнення, створення або розвитку (ідей, рухів, почуттів тощо).
2. (у біології) Покласти початок розвитку нового організму; запліднити.
3. (застаріле) Народити, породити (про живу істоту).
1. Починати існування, виникати, формуватися як нове явище, процес або стан.
2. З’являтися, починати розвиватися на початковій стадії (про живий організм, біологічну структуру).
3. Виникати, народжуватися (про думки, почуття, ідеї).