Значення
-
Припиняти шлюбні стосунки між подружжям на підставі офіційного рішення суду або іншого уповноваженого органу; розірвати шлюб.
-
Роз’єднувати, розділяти когось або щось, що було разом, поруч; примушувати розстатися.
-
Розділяти, відокремлювати одне від одного (часто уживається у фразеологізмах, наприклад, “розлучити з життям”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розлучую, ти розлучуєш, він розлучує, ми розлучуємо, ви розлучуєте, вони розлучують