Позначка: дієслово

1. (про гусей) видавати характерні звуки, гучно й багато ґерґотати, перебуваючи у збудженому стані, часто перед зльотом або під час зграї.

2. (переносно, розм., про людей) голосно, метушливо й безладно балакати, сперечатися або галасувати натовпом.

1. (діал.) Від “ґеркотіти” — видавати різкі, гучні звуки, гуркотіти, гриміти (переважно про звуки природи: грім, дощ тощо).

2. (перен., діал.) Гучно, багато і швидко говорити, балакати, патякати.

1. Видавати різкі, уривчасті, горлові звуки (переважно про птахів, особливо тетеруків, глушців, індиків).

2. Перен. Говорити швидко, невиразно, уривчасто або сердито, видаючи незрозумілі горлові звуки.

Відтворювати звуки, подібні до кумкання жаб або ґелґоту гусей; діал. ґелґотіти.

Розмовляти голосно, багато і швидко, видаючи невиразні, різкі звуки; базікати, теревенити.

1. (про птахів, особливо гусей) видавати характерні різкі, галасливі звуки; гучно й безладно кричати.

2. (переносно, про людей) голосно, нестримано й безладно сміятися; реготати.

3. (переносно, розм.) вести голосну, безпутну розмову; базікати, теревенити.

1. Видавати різкі, уривчасті, голосні звуки, схожі на кудахкання курки; кудахтати (переважно про курей).

2. Перен. Голосно, нестримно і безладно сміятися; реготати.

3. Рідко. Балакати, говорити швидко та без змісту; теревенити.

1. (про птахів, особливо курей) неспокійно рухатися, метушитися, часто з характерним квоктанням або ґелґотінням.

2. (переносно, про людину) метушитися, поспішати, хвилюватися через дрібниці, клопотатися без особливої потреби.

Відтворювати характерні звуки, що їх видають гуси та качки; гакати.

Ґеґекатися — (розм.) несамовито, голосно сміятися, реготати; гоготати.

Ґеґнути — ужити ґеґу (невелику кількість міцного алкогольного напою, переважно горілки); випити.