Позначка: дієслово

1. (розм.) Боятися, лякатися, тремтіти від страху; проявляти невпевненість, вагатися через страх.

2. (діал.) Боятися, уникати чогось, відмовлятися від чогось через страх або небажання.

1. (діал.) Триматися, залишатися на одному місці, перебувати десь, часто без певної мети або з небажанням рухатися; сидіти, перебувати.

2. (діал.) Гуляти, байдикувати, проводити час без діла.

1. Ставати байдужим, втрачати інтерес до когось або чогось; переставати піклуватися, ставитися зі зневагою або холодно.

2. (рідк.) Поводитися зверхньо, зневажливо; ігнорувати когось або щось.

1. Ставати байдужим, втрачати інтерес до когось або чогось; переставати хвилюватися, перейматися чимось.

2. (до кого, чого) Поступово втрачати почуття, емоційну прив’язаність; ставати рівнодушним, незворушним.

1. Ставати байдужим, втрачати інтерес до когось або чогось; починати ставитися зі спокоєм або байдужістю до того, що раніше хвилювало.

2. (рідк.) Викликати в собі почуття байдужості, навмисно уникати емоційної участі.

Втрачати інтерес до когось або чогось, ставати байдужим, незворушним.

Ставати менш інтенсивним, втрачати силу або виразність (про почуття, переживання тощо).

1. Проводити час без діла, нічого не робити, ледарювати; бездіяльнішати, марнувати час.

2. Поводити себе повільно, незворушно, гаяти час; вайлувати, баритися.

1. Проводити час без діла, нічого не роблячи; ледарювати, бездіяльнішати.

2. Гаяти час, марнувати його на пусті розваги або безцільне чекання.

1. Робити щось повільно, без поспіху, марнувати час; ледарювати, гаятися.

2. Говорити багато і без змісту, базікати, теревенити.

1. Розмовляти, вести розмову, часто без особливого змісту або тривалий час; базікати.

2. (Переносно) Обговорювати когось, перемовлятися, пліткувати.