Значення
- (Лінгвістика) –
Відтворювати звуки, подібні до кумкання жаб або ґелґоту гусей; діал. ґелґотіти.
- (Лінгвістика) –
Розмовляти голосно, багато і швидко, видаючи невиразні, різкі звуки; базікати, теревенити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я ґелґочу, ти ґелґочеш, він ґелґоче, ми ґелґочемо, ви ґелґочете, вони ґелґочуть