Позначка: дієслово

  • забуркотати

    1. Почати видавати низькі, гучні, урчачі звуки, схожі на бурчання (про животину, природні явища тощо).

    2. Перен. Почати говорити сердито, невдоволено, з досадою, видаючи звуки, що нагадують бурчання.

  • забуритися

    1. (розм.) Поринути, заглибитися у щось, віддатися якомусь заняттю або стану цілковито та з захопленням.

    2. (перен., розм.) Заплутатися в складних думках або міркуваннях, втратити чіткість розуміння.

  • забурити

    1. (спец.) Почати бурити, розпочати процес буріння; заглибити бур у щось.

    2. (перен., розм.) Енергійно взятися за якусь справу, почати щось інтенсивно робити.

    3. (перен., розм., рідк.) Захопитися ким-чимсь, поринути у щось з головою.

  • забур’янюватися

    1. Покриватися бур’яном, заростати бур’яном (про земельну ділянку, город тощо).

    2. Переносно: ставати заплутаним, незрозумілим, набувати ознак безладдя, хаосу (про думки, мову, текст тощо).

  • забур’янювати

    1. Покривати землю бур’яном, робити забур’яненим; заростати бур’яном.

    2. Переносно: заповнювати, переповнювати щось небажаним, шкідливим, зайвим (про явища, інформацію тощо).

  • забунтуватися

    1. Підняти повстання, відкрито виступити проти влади, існуючого ладу або керівництва з метою боротьби за свої права або зміни умов.

    2. Рішуче відмовитися підкорятися, виявити непокору, опір проти нав’язаної волі, правил або обставин.

    3. (переносне значення) Про явища природи або почуття: раптово й нестримно виявитися, розгорітися з великою силою (наприклад, про бурю, гнів).

  • забунтувати

    Підняти бунт, повстати проти влади, встановленого порядку.

    Проявити рішучий спротив, непокору; вийти з-під контролю (про почуття, стихію тощо).

  • забулькотатися

    Забулькотатися — почати булькотати, видавати булькочучі звуки (про рідину, що кипить або виливається з посудини).

  • забулькотати

    1. Почати булькотати, видавати булькаючі звуки (про рідину).

    2. Перен. Почати швидко, невиразно та незрозуміло говорити, часто від хвилювання або несміливості.

  • забулькатися

    1. (розм.) Почати булькати, видавати булькаючі звуки, зазвичай про рідину, що кипить або виливається з вузького горла.

    2. (перен., розм.) Почати швидко та невиразно говорити, бубоніти щось, часто з хвилюванням або незадоволенням.