1. Почати видавати низькі, гучні, урчачі звуки, схожі на бурчання (про животину, природні явища тощо).
2. Перен. Почати говорити сердито, невдоволено, з досадою, видаючи звуки, що нагадують бурчання.
Словник Української Мови
1. Почати видавати низькі, гучні, урчачі звуки, схожі на бурчання (про животину, природні явища тощо).
2. Перен. Почати говорити сердито, невдоволено, з досадою, видаючи звуки, що нагадують бурчання.
1. (розм.) Поринути, заглибитися у щось, віддатися якомусь заняттю або стану цілковито та з захопленням.
2. (перен., розм.) Заплутатися в складних думках або міркуваннях, втратити чіткість розуміння.
1. (спец.) Почати бурити, розпочати процес буріння; заглибити бур у щось.
2. (перен., розм.) Енергійно взятися за якусь справу, почати щось інтенсивно робити.
3. (перен., розм., рідк.) Захопитися ким-чимсь, поринути у щось з головою.
1. Покриватися бур’яном, заростати бур’яном (про земельну ділянку, город тощо).
2. Переносно: ставати заплутаним, незрозумілим, набувати ознак безладдя, хаосу (про думки, мову, текст тощо).
1. Покривати землю бур’яном, робити забур’яненим; заростати бур’яном.
2. Переносно: заповнювати, переповнювати щось небажаним, шкідливим, зайвим (про явища, інформацію тощо).
1. Підняти повстання, відкрито виступити проти влади, існуючого ладу або керівництва з метою боротьби за свої права або зміни умов.
2. Рішуче відмовитися підкорятися, виявити непокору, опір проти нав’язаної волі, правил або обставин.
3. (переносне значення) Про явища природи або почуття: раптово й нестримно виявитися, розгорітися з великою силою (наприклад, про бурю, гнів).
Підняти бунт, повстати проти влади, встановленого порядку.
Проявити рішучий спротив, непокору; вийти з-під контролю (про почуття, стихію тощо).
Забулькотатися — почати булькотати, видавати булькочучі звуки (про рідину, що кипить або виливається з посудини).
1. Почати булькотати, видавати булькаючі звуки (про рідину).
2. Перен. Почати швидко, невиразно та незрозуміло говорити, часто від хвилювання або несміливості.
1. (розм.) Почати булькати, видавати булькаючі звуки, зазвичай про рідину, що кипить або виливається з вузького горла.
2. (перен., розм.) Почати швидко та невиразно говорити, бубоніти щось, часто з хвилюванням або незадоволенням.