Позначка: дієслово

1. Почати булькати, видавати булькаючі звуки (про рідину, що витікає з пляшки, джерело тощо).

2. Розм. Почати невиразно, незрозуміло говорити, бубонити.

1. Про транспортний засіб: втратити зчеплення з поверхнею, почати буксувати, обертаючись на місці без поступального руху, часто через слизьке, м’яке або нерівне покриття.

2. Переносно: втратити ефективність, зупинитися в розвитку, не мати прогресу; зайти в глухий кут, опинитися в стані застою.

1. Про транспортний засіб: втратити зчеплення з поверхнею (на слизькій, м’якій, нерівній дорозі тощо) і перестати рухатися або обертати колеса (гусениці) без поступального руху.

2. Переносно: зайти в глухий кут, зупинитися в розвитку, не мати прогресу; застопоритися.

1. (про транспортний засіб) Потрапити в таку ситуацію, коли для подальшого пересування потребує буксирування іншим транспортним засобом; стати об’єктом буксирування.

2. (переносно, розмовне) Потрапити у складне, безвихідне становище, опинитися в залежності від когось або чогось.

1. За допомогою буксира (спеціального транспортного засобу, троса, іншого судна тощо) перетягти, відбуксирувати щось у певне місце або на певну відстань.

2. У морській та авіаційній термінології — взяти на буксир (судно, літак тощо) для транспортування або надання допомоги у пересуванні.

Забузуватися — увійти в стан бузу, тобто стати непокірним, неслухняним, почати бунтувати або чинити опір; також може означати роздратуватися, розгніватися.

Забузуватися — уживається переважно стосовно коней: проявити норов, стати буйним, важко керованим, почати бити копитами, стати на диби тощо.

1. (у техніці, будівництві) Закріпити, закріпити за допомогою бузу (спеціального металевого кріплення, анкера); замонтувати з використанням бузів.

2. (переносно, розм.) Надійно закріпити, зафіксувати щось; міцно встановити.

1. (про місцевість, територію) Стати зайнятою будівлями, спорудами; опинитися забудованим.

2. (переносно) Покритися, обрости чимось у великій кількості, наче будівлями (про явища, абстрактні поняття).

1. Покрити будівлями, спорудами якусь територію, ділянку землі.

2. Звести будівлі, споруди на вільній ділянці, оформивши її відповідно до плану.

3. Розмістити, встановити будівлі або споруди вздовж чогось, обабіч чогось.

4. Перен. Щільно оточити, огородити, обставити чимось.

1. Покриватися будівлями, спорудами (про ділянку, територію).

2. Ставати заставленим, захаращеним будівлями або предметами, що перешкоджають огляду або вільному простору.

3. (перен.) Ставати переповненим, надмірно наповненим чимось (наприклад, думками, почуттями, явищами).