забуркотати

[zɑburkotɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Почати видавати низькі, гучні, урчачі звуки, схожі на бурчання (про животину, природні явища тощо).

  2. Перен. Почати говорити сердито, невдоволено, з досадою, видаючи звуки, що нагадують бурчання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я забуркочу, ти забуркочеш, він забуркоче, ми забуркочемо, ви забуркочете, вони забуркочуть

Більше записів