Позначка: дієслово

1. Бути у гармонії з чимось, відповідати, узгоджуватися, утворюючи єдине ціле; поєднуватися в гармонійний спосіб.

2. (Про кольори, звуки тощо) Приємно поєднуватися один з одним, утворюючи гармонійну цілісність.

1. Перебувати у гармонії, відповідності з чим-небудь; узгоджуватися, поєднуватися, утворюючи єдине ціле.

2. Муз. Складати, виконувати музичні твори у гармонічному поєднанні звуків; акомпанувати.

1. Бути у гармонії з чимось, відповідати чомусь, знаходитися у злагоді, узгодженості, створюючи єдине ціле.

2. (У музиці) Отримувати гармонійне звучання; бути об’єднаним за законами гармонії.

3. (Перен.) Ставати злагодженим, збалансованим, приходити у відповідність з чимось.

1. Наводити до гармонії, узгоджувати, робити збалансованим, пропорційним, приємним для сприйняття (про форми, кольори, звуки тощо).

2. Узгоджувати, приводити у відповідність, до єдиної системи або стандарту (правила, закони, процедури, дані).

3. У музиці: додавати до мелодії гармонію (акорди), обробляти гармонійно.

1. Бути у гармонії з чимось, відповідати, узгоджуватися за кольором, формою, стилем тощо; утворювати гармонійне поєднання.

2. Вступати у гармонійні, злагоджені взаємини; знаходитися у взаємній відповідності.

1. Бути у гармонії, відповідати одне одному, утворюючи цілісність, єдність; поєднуватися, співвідноситися (про кольори, звуки, явища тощо).

2. Перебувати у злагоді, взаємній відповідності; погоджуватися (про думки, погляди, інтереси).

3. У музиці: супроводжувати, доповнювати мелодію відповідними акордами; вести гармонічний супровід.

1. (розм.) Створювати галас, шум, метушню; гармидерувати.

2. (перен., розм.) Суперечити, сперечатися, вступати в конфлікт; сваритися.

Створювати гармидер, шум, галас; гучно та безладно поводитися.

1. (діал.) Підніматися, здійматися, підводитися (зазвичай про тіло або його частини).

2. (діал., перен.) Випинатися, виставлятися напоказ; важко та неповоротко рухатися.

1. (спеціалізоване) Управляти гарматою, наводити гармату на ціль, здійснювати стрільбу з гармати.

2. (переносне, розмовне) Робити щось з великою силою, шумом або енергією; активно та рішуче діяти, керувати чимось.