Позначка: дієслово

  • доумитися

    1. Дійти до певної думки, ідеї або рішення в результаті роздумів, обмірковування; додуматися.

    2. (розм.) Наважитися, відважитися на щось внаслідок роздумів.

  • доукомплектуватися

    1. Поповнити свій склад, набрати необхідну кількість людей, техніки, обладнання тощо для досягнення повного штатного або встановленого комплекту.

    2. Отримати додаткові елементи, деталі або приладдя для завершення якого-небудь комплекту, набору.

  • доукомплектувати

    Додати до вже існуючого комплекту, партії чи штату те, чого не вистачає для повного комплекту; доповнити до необхідної повноти.

    У військовій справі — поповнити особовий склад, техніку, озброєння або майно підрозділу, частини до встановлених штатом або завданням норм.

  • доукомплектовуватися

    1. Поповнюватися до повного складу, до необхідної кількості (про особовий склад, техніку, обладнання тощо).

    2. Отримувати додаткове оснащення, обладнання або частини для досягнення повноти комплекту.

  • доукомплектовувати

    Додавати до вже існуючого комплекту, набору чи штату те, чого не вистачає для повного укомплектування; доповнювати до повного складу.

    У техніці: встановлювати додаткове обладнання, вузли чи деталі до базової комплектації машини, механізму тощо.

  • дотісуватися

    1. (до кого, чого) Наближатися, підходити до когось або чогось, торкаючись або майже торкаючись; доторкатися.

    2. (перен., до кого, чого) Вступати у взаємини, у контакт з кимось або чимось; звертатися до когось із якимось питанням, втручатися у щось.

  • дотісувати

    1. Доводити до певного стану або результату, повністю завершуючи процес тіснення (наприклад, металу, шкіри).

    2. (У переносному значенні) Наполегливо домагатися чогось, докладаючи зусиль до кінцевого результату; допікати, досаждати.

  • дотікатися

    Дотікатися — досягати якогось місця, рухаючись рідиною або сипкою речовиною; доходити кудись (про річку, струмок, лаву тощо).

    Дотікатися — перен. поширюватися, доноситися (про звуки, чутки, відомості).

  • дотікати

    1. Дійти до певного місця, рухаючись рідиною або сипким матеріалом; натікати в якусь кількості.

    2. (перен., розм.) Прибувати, приходити (про людей, транспорт тощо).

    3. (перен.) Діходити до свого кінця, завершуватися (про час, подію).

  • дотятися

    1. Протягнувши руку або якийсь предмет, дістати до кого-, чогось, торкнутися когось, чогось.

    2. Дійти, дістатися до якогось місця, пункту, часто з труднощами або після тривалого пересування.

    3. Перен. Досягти певного рівня, стану, статусу або отримати щось бажане, часто прикладаючи значні зусилля.