Позначка: дієслово

1. Набувати міцності, твердості, стійкості внаслідок спеціальної обробки або впливу певних умов (про метали, скло тощо).

2. Перен. Ставати витривалішим, загартовувати організм, здоров’я, волю в боротьбі з труднощами, несприятливими умовами.

3. Техн. Піддаватися гартуванню — термічній обробці металевих виробів для надання їм більшої твердості та міцності.

1. Термічно обробляти метал (переважно сталь) для надання йому підвищеної твердості, міцності та пружності шляхом нагрівання до певної температури з подальшим різким охолодженням.

2. Перен. Робити витривалим, стійким до негативних впливів, труднощів; зміцнювати фізично або морально.

3. Заст. У кустарному виробництві: надавати міцності, обробляючи вогонем або гарячим повітрям (наприклад, глиняний посуд).

1. (про рибу або морську тварину) Потрапляти на гарпун, бути враженим гарпуном у результаті полювання.

2. (переносно, розм.) Різко встромлятися, впійматися на щось гостре або гачкоподібне; зачіплятися.

1. Влучати гарпуном у морську тварину (кита, тюленя тощо) з метою полювання.

2. Переносно: різко та влучно висловлювати думку, зауваження, запитання, спрямовані на когось, ніби вражаючи мовним “гарпуном”.

1. Ставати гарним, красивішим; покращувати свою зовнішність, прикрашати себе.

2. (переносне значення) Ставати кращим, покращуватися (про явища, предмети тощо).

1. Ставати гарним або гарнішим, покращувати свою зовнішність, виглядати краще.

2. Ставати кращим, покращуватися (про якість, стан, обставини тощо).

1. (про їжу) Бути доповненим гарніром, подаватися з гарніром.

2. (перен., розм.) Прикрашатися чимось, додавати до свого вбрання якісь елементи як оздобу.

1. Прикрашати, оздоблювати страву додатковими продуктами (овочами, зеленню, ягодами тощо), які підкреслюють її смак, колір або подачу.

2. У переносному значенні: доповнювати, оздоблювати щось, робити виразнішим, привабливішим (наприклад, розповідь яскравими деталями).

1. Бути у гармонії з чимось, відповідати, узгоджуватися, утворюючи єдине ціле; поєднуватися в гармонійний спосіб.

2. (Про кольори, звуки тощо) Приємно поєднуватися один з одним, утворюючи гармонійну цілісність.

1. Перебувати у гармонії, відповідності з чим-небудь; узгоджуватися, поєднуватися, утворюючи єдине ціле.

2. Муз. Складати, виконувати музичні твори у гармонічному поєднанні звуків; акомпанувати.