Позначка: дієслово

1. (техн.) Покривати поверхню металевого виробу тонким шаром заліза, залізнити.

2. (перен., розм.) Робити щось надмірно міцним, непотрібно важким або громіздким, наддавати надлишкової жорсткості.

Зазалізнитися — у мові залізничників: опинитися на залізничній колії або в безпосередній близькості від неї, створивши небезпеку для руху поїздів або для власного життя (про людей, тварин, транспортні засоби тощо).

1. (спеціальне) Власна назва технологічного процесу нанесення захисного покриття на металеві вироби шляхом занурення їх у розплавлений цинк для запобігання корозії; оцинкувати, галувати.

2. (переносне, розмовне) Рішуче та остаточно відкинути, відхилити чи заблокувати щось (ідею, пропозицію, план), зробивши неможливим їхнє втілення чи обговорення.

1. Починати журбуватися, впадати в журбу, засмучуватися; ставати сумним, зажуреним.

2. (у значенні пасивного стану) Бути охопленим журбою, смутком; перебувати в стані тривалого задуми або сумного настрою.

1. (розм.) Почати журчати, дзюрчати (про воду, струмок тощо).

2. (перен., розм.) Почати багато й швидко говорити, лепетати, дзюрчати словами.

1. Почати журчати, почати видавати тихі, дзвінкі, переливчасті звуки (про рідину, переважно воду).

2. Переносно: почати говорити тихо, швидко, безперервно і мелодійно.

1. Почати відчувати журбу, смуток, засмутитися, занудьгувати.

2. (переносно) Почати хворіти, занепасти духом через хворобу.

1. Викликати в когось почуття журби, печалі, засмутити, зробити сумним.

2. (у пасивному стані) Почати сумувати, засмутитися, піддатися журбі.

Зажу́ватися — дієслово, що означає стати надто жуваним, перетворитися на однорідну масу внаслідок тривалого або інтенсивного жування.

1. Почати жувати, взяти в рот і почати розмелювати зубами їжу.

2. (переносно) Почати монотонно, одноманітно повторювати або виконувати щось, набуваючи ознак механічності або втоми.