1. (рідко) Вступати в суперечку, сварку; сперечатися, чвартуватися.
2. (заст.) Подавати скаргу, кляузу; судитися через дрібниці.
Позначка: дієслово
-
кляузничати
1. Писати кляузи, подавати скарги, доносити на когось, часто з дрібних причин або з метою нашкодити.
2. (У переносному значенні) Скаржитися, нарікати, виявляти незадоволення, вдаватися до причепок.
-
диктуватися
1. Бути зумовленим, обумовленим чимось, випливати з певних причин, обставин або потреб.
2. Бути підказаним, навіяним кимось або чимось; визначатися під впливом певної ідеї чи думки.
3. (У прямому значенні) Бути продиктованим, записаним під диктування кимось.
-
диктувати
1. Чітко вимовляти слова для записування тексту, який хтось інший пише під диктовку.
2. Наказувати, нав’язувати свою волю, вимагати беззаперечного виконання; пред’являти обов’язкові до виконання умови.
3. Бути причиною, визначальним чинником чогось, зумовлювати певні дії, події або стан речей.
-
диктаторствуватися
1. (про особу) Поводити себе як диктатор, нав’язувати свою волю, владу; проявляти деспотизм, самовладдя.
2. (перен., про явище, стан) Панувати, домінувати, виявлятися в нав’язливій, примусовій формі.
-
диктаторствувати
Діяти як диктатор, намагатися нав’язати свою волю, поводитися деспотично, самовладно.
Управляти державою або організацією як диктатор, здійснювати одноосібну, необмежену владу, придушуючи волю інших.
-
клястися
1. Урочисто обіцяти щось, підтверджуючи свою обіцянку запевненням у правдивості сказаного або зверненням до когось, чогось священного (наприклад, до Бога) як свідка; давати клятву.
2. Підтверджувати щось, запевняючи в істинності своїх слів клятвою; присягатися.
3. Заст. Проклинати когось, щось; лаяти.
-
клясти
1. Проклинати, бажати комусь лиха, нещастя, часто звертаючись до вищих сил або використовуючи сакральні формули.
2. Сильно лаяти, ганити, обсипати когось образливими словами; лайдати.
3. (заст.) Давати клятву, присягати; заклинати.
-
кляснутися
Кляснутися — дієслово, що означає видати короткий, різкий звук, подібний до клацання або ляскання, зазвичай під час удару твердих предметів один об один або при різкому русі.
-
кляснути
1. Різко, з силою зачинити або захлопнути щось, що видає характерний звук (наприклад, двері, вікно, кришку).
2. Видати різкий, короткий звук, схожий на удар або ляск (про предмети).
3. Різко й голосно вдарити когось або щось, зазвичай зі звуковим ефектом.