Позначка: дієслово

1. Бути обґрунтованим, підкріпленим логічними доводами, фактами або доказами; мати під собою аргументи.

2. (У пасивному стані) Отримувати обґрунтування, логічне підтвердження за допомогою аргументів.

1. Музичний термін: надавати музичному твору певного звучання шляхом його обробки, інструментування, пристосування для виконання іншим, ніж оригінал, складом виконавців або іншим музичним інструментом.

2. Улаштовувати, організовувати щось зручним чи прийнятним чином; домовлятися про умови, приходити до згоди.

3. Розміщувати, компонувати, розташовувати елементи чого-небудь (наприклад, предмети в інтер’єрі, квіти у букеті) з метою досягнення гармонійного, естетичного вигляду.

4. Застосовуватися, пристосовуватися до обставин, умов, знаходити спосіб влаштувати свої справи.

1. (у техніці, про механізми, пристрої) Приходити в стан готовності до роботи, автоматично налаштовуватися або калібруватися після вмикання живлення або перезапуску.

2. (у комп’ютерних технологіях, про програмне забезпечення або системи) Виконувати початкову самостійну перевірку (самодіагностику), завантажувати необхідні параметри та модулі для подальшого функціонування.

1. Отримати офіційне схвалення, бути затвердженим (про документ, проект, рішення тощо) в результаті апробації.

2. Бути визнаним придатним, отримати позитивну оцінку в результаті випробування, перевірки (про методи, технології, сорти рослин тощо).

3. (У науковій практиці) Пройти процедуру публічного обговорення та захисту наукової роботи (наприклад, дисертації) з метою отримання офіційного висновку.

Наближатися до певної величини, значення або стану, не досягаючи його точно.

У математиці та техніці: замінювати точні значення, функції або геометричні об’єкти близькими за значенням, але простішими для обчислення чи аналізу (наприклад, заміна кривої ламаною лінією, використання наближених формул).

1. (у математиці, техніці) Наближатися до певного значення, величини або функції, описуватися наближеною формулою, моделлю чи величиною.

2. (у переносному значенні) Наближатися до якогось стану, якості або ідеалу, ставати схожим на щось.

1. (у хімії та промисловості) Обробляти аміаком або його сполуками для надання певних властивостей, наприклад, збагачувати азотом, нейтралізувати кислоти тощо.

2. (у сільському господарстві) Збагачувати ґрунт або корми азотними сполуками (аміачною водою, аміачною селітрою) для підвищення їх родючості або поживної цінності.

1. (хім.) Перетворюватися на амоніак або сполуки амонію; насичуватися амоніаком.

2. (с.-г.) Насичуватися аміачними сполуками внаслідок розкладання органічних речовин (про ґрунт).

1. (у біохімії та екології) Перетворювати органічні азотовмісні сполуки (наприклад, білки, сечовину) на аміак або його похідні (амонійні солі) внаслідок мікробіологічних процесів розкладання; здійснювати амоніфікацію.

2. (у хімії та технології) Насичувати аміаком, вводити аміак у склад речовини або обробляти за допомогою аміаку.

1. (у хімії та біохімії) Перетворюватися на аміак або амонійні сполуки внаслідок процесів розкладання органічних речовин, що містять азот.

2. (у сільському господарстві, екології) Зазнавати амоніфікації — мікробіологічного розщеплення азотовмісних органічних речовин (наприклад, білків, сечовини) ґрунту або відходів з утворенням аміаку.