Позначка: іменник

Апробація, -ї, ж. 1. (книжн.) Офіційне схвалення або затвердження чогось, що надається після проведення випробувань або перевірки. Наприклад: Рим не надав своєї апробації, тому товариство не розпочало роботу; Дослідження інститутів отримували апробацію на масштабних всесоюзних конференціях.

2. (с.-г.) Процедура оцінки посівів для визначення їхніх сортових характеристик, що проводиться з метою відбору найкращих для подальшого насінництва. Наприклад: Для контролю за сортовою чистотою насіннєвого матеріалу застосовується метод польової апробації.

Іменник середнього роду, що означає процес або факт здійснення дії, вираженої дієсловом «апробувати».

мед. Неможливість або значне утруднення довільної концентрації уваги.

Стан, при якому здатність тривало зосереджуватися на певному об’єкті чи дії різко знижена через вади зору, слуху або інтелектуальні порушення.

Апрозопія — це вроджена вада розвитку, при якій повністю або частково відсутнє обличчя внаслідок агенезії або гіпоплазії кісток лицевого черепа, найчастіше у його верхньому відділі; це одне з найважчих і рідкісних вроджених порушень.

У медицині — патологічний стан, що характеризується повною втратою свідомості.

1. Це спеціалізована медична установа, де відпускають лікарські препарати, виготовлені за індивідуальними рецептами, а також реалізують готові медикаменти та різноманітні товари медичного призначення. Наприклад, у художній літературі згадується, що в сільській аптеці можна знайти навіть морфій (Коцюбинський). Також ілюструється, як поява такої установи в населеному пункті сприймається як важлива подія (Вільде). Крім того, слово вживається у фразеологізмі “як в аптеці” для позначення високої точності, що підтверджується жартівливою сценою з точним зважуванням (Головко).

2. Комплект медикаментів та засобів, призначений для екстреної допомоги або терапії в домашніх умовах.

Фахівець, що працює в аптеці та займається прийманням рецептів, виготовленням і видачею лікарських засобів; те саме, що фармацевт. У творі “Коб.” (1956) персонаж зазначає, що сама відвідує аптеку, щоб розповісти аптекареві про свої нездужання. Ще в XVII столітті, як свідчить “Шк. гігієна” (1954), при численних монастирях існували не тільки лікарі та аптекарі, а й цілі лікарні.

Також це власник аптечного закладу. Згідно з “Матеріалами з охорони здоров’я” (1957), першу приватну аптеку в Києві заснував у 1728 році саме аптекар на ім’я Бунге.

Аптекарка — жіночий відповідник до іменника «аптекар».

Аптеріоз — це захворювання птахів, при якому переважно у молоді водоплавних порід спостерігається уповільнення або повна зупинка росту пір’я.

Цей стан виникає, коли пташенят тривалий час утримують у батарейних клітках, позбавляючи можливості вигулу.

Розвитку хвороби також сприяють негідні санітарні умови утримання та недостатність у раціоні амінокислоти цистину.

1. Слово є зменшувальною формою від іменника «аптека» у першому значенні.

2. Має таке саме значення, як і лексема «аптека» у другому своєму значенні. Наприклад, у художній літературі описується, як героїню, натхненну випадковим допомоганням нужденним хворим, відвідала думка про заснування звичної аптечки. Також зустрічається в путівниках, де зазначається, що туристичну аптечку зазвичай зберігають у чохлі з легкого брезенту.