Значення
- (Медицина) –
Фахівець, що працює в аптеці та займається прийманням рецептів, виготовленням і видачею лікарських засобів; те саме, що фармацевт. У творі “Коб.” (1956) персонаж зазначає, що сама відвідує аптеку, щоб розповісти аптекареві про свої нездужання. Ще в XVII столітті, як свідчить “Шк. гігієна” (1954), при численних монастирях існували не тільки лікарі та аптекарі, а й цілі лікарні.
- (Медицина) –
Також це власник аптечного закладу. Згідно з “Матеріалами з охорони здоров’я” (1957), першу приватну аптеку в Києві заснував у 1728 році саме аптекар на ім’я Бунге.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аптекар, р. аптекаря, д. аптекареві, з. аптекаря, о. аптекарем, м. аптекареві, к. аптекарю