апробація

[ɑprobɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Апробація, -ї, ж. 1. (книжн.) Офіційне схвалення або затвердження чогось, що надається після проведення випробувань або перевірки. Наприклад: Рим не надав своєї апробації, тому товариство не розпочало роботу; Дослідження інститутів отримували апробацію на масштабних всесоюзних конференціях.

  2. (Сільське господарство) –

    (с.-г.) Процедура оцінки посівів для визначення їхніх сортових характеристик, що проводиться з метою відбору найкращих для подальшого насінництва. Наприклад: Для контролю за сортовою чистотою насіннєвого матеріалу застосовується метод польової апробації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. апробація, р. апробації, д. апробації, з. апробацію, о. апробацією, м. апробації, к. апробаціє

Більше записів