Позначка: іменник

Арахнологія — це галузь зоології, предметом дослідження якої є павукоподібні.

До неї також належать спеціальні підрозділи, пов’язані з епізоотологією: один вивчає отруйних павуків, а інший — кліщів як переносників збудників інфекційних захворювань.

Щоб дізнатися значення цього слова, зверніться до статті «арамейці».

Арамейці — це народ семітського походження, що спочатку вів кочовий спосіб життя. Приблизно у XII столітті до нашої ери вони створили низку державних утворень на території Сирії та Месопотамії.

Цим терміном також називають жителів давньої країни Арам, яка, за переказами, розташовувалася на землях сучасних Сирії та Месопотамії.

Слова «арамеєць» (чоловічий рід) та «арамейка» (жіночий рід) є формами однини від загального назви цього народу — «арамейці».

1. Особа, яка займається організацією та компонуванням чого-небудь.

2. Фахівець, що створює художнє оформлення інтер’єрів чи оздоблює щось.

3. Керівник творчого процесу, що відповідає за художню цілісність вистави чи фільму.

4. Музикант, що спеціалізується на творчій обробці та інструментуванні музичного твору.

Аранжування — це іменник середнього роду, який означає процес аранжування або його кінцевий продукт.

Араньяки — це частина індуїстських священних писань шруті, що містить роздуми про богопшанування, медитативні практики та обряди. Ці тексти присвячені, зокрема, ритуалам, що вважаються надзвичайно небезпечними, тому їх належить освоювати в лісовій глушині, поодаль від поселень.

У вживанні, що нині є застарілим, це слово означало негра. У наведеному прикладі з твору Котляревського поромник, сильно засмаглий від сонця, має оддуті губи, «як арап» (Котл., І, 1952, 130).

Жіночий відповідник застарілого іменника «арап».

Арапник — це довгий канчук, виготовлений зі шкіряного ременя, який застосовували під час полювання для собак. У літературі зустрічаються згадки про його використання як знаряддя для покарання, зокрема в романі Панаса Мирного, де персонаж Олексій Іванович бичував кріпаків, посилюючи удари цим черкеським пристосуванням. Також є опис, де герой твору Бориса Рибака, посміхаючись, піджимав губу та помахував арапником.

Це психічний розлад, що проявляється як ірраціональний та неконтрольований страх перед представниками класу членистоногих, серед яких найчастіше об’єктом фобії стають саме павуки.