Ареостиль — це архітектурна конструкція у вигляді колонади, що оточує храм або іншу споруду, для якої характерна значна відстань між колонами.
Позначка: іменник
-
арештант
Арештант — це особа, яку затримано та утримується під вартою; заарештована людина або в’язень.
У художній літературі це слово вживається для позначення ув’язнених: наприклад, коли арештанти беззаперечно виконують розпорядження наглядача (Фр., 1951); або коли вони постають у в’язничному одязі серед похмурої атмосфери тюрми (Коцюб., 1955); також вони фігурують у сценах прощання із рідними місцями (Донч., 1956).
-
арештантка
Арештантка — жіночий відповідник до іменника «арештант». У художній літературі слово вживається, наприклад, у такому контексті: «До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів» (Фр., XIII, 1954, 103). Також зустрічається в репліці: «Треба б лікаря для арештантки», — сказала вона з байдужістю, звертаючись до поручика (Досв., Вибр., 1959, 83).
-
ар’єргард
Ар’єргард — це військовий підрозділ (частина армії або флоту), що рухається в хвості основної колони під час маршу. Його основне завдання — захист головних сил від можливого нападу з тилу. Цей термін є антонімом до слова «авангард».
-
арибал
Арибал — це невеликий посуд для туалетних потреб, виготовлений у Стародавній Греції. Він має округлі обриси та оздоблений високою вузькою шийкою. Цією посудиною користувалися виключно чоловіки, зберігаючи в ній пахучі рідини, насамперед ароматні олії. Атлети носили арибал на шкіряному ремінці, прикріпленому до зап’ястя, щоб мати можливість доглядати за тілом під час тренувань. Для аналогічних цілей жінки вживали інший тип посуду — алабастрон.
-
аридизація
Аридизація — це сукупність різнорідних та багаоаспектних явищ, що призводять до посушливості клімату певних регіонів і, як наслідок, до зниження здатності екосистем до відтворення біологічних ресурсів.
-
арес
У міфах Стародавньої Греції Арес спершу вважався божеством, відповідальним за бурі та грози, а згодом став ототожнюватися з богом війни. У римському пантеоні його аналогом є Марс.
-
аретир
Механізм, який у різних пристроях звільняє рухомі частини від навантаження під час їхнього простою.
Деталь, що закріплює чутливий елемент вимірювального приладу в положенні спокою. Її основним призначенням є захист цього елемента від механічних ушкоджень під час переміщення та монтажу, а також від випадкових ударів. В окремих випадках такий пристрій також слугує для швидкого припинення коливань покажчика, як це відбувається, наприклад, у дзеркальних гальванометрах чи аналітичних вагах.
-
аретирування
Метод закріплення ротора в гіроскопічній системі шляхом використання магнітного поля.
-
арефлексія
Арефлексія — це стан, коли один або кілька природних рефлексів не проявляються. Вона виникає через пошкодження ланцюга рефлекторної дуги або внаслідок пригнічуючої дії верхніх рівнів нервової системи.