Значення
-
Розмовляти з дітьми або звертатися до них, навмисно спотворюючи звуки, уживаючи пестливі, зменшувальні форми слів, наслідуючи дитячу вимову.
-
Перен. Говорити надто ніжно, пестощами, сентиментально або пристрасно, часто з відтінком несхвалення.
-
Перен. Уникати прямоти, чіткості у висловлюваннях; говорити невиразно, незрозуміло, ухиляючись від суті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я сюсюкаю, ти сюсюкаєш, він сюсюкає, ми сюсюкаємо, ви сюсюкаєте, вони сюсюкають
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘сюсюкати’ походить від звуконаслідувального вигуку ‘сю-сю’, яким підзивають або пестять дітей чи тварин. Воно означає говорити ніжно, пестливо, часто з надмірним спрощенням мови, як до маленької дитини. Це дієслово не має прямого зв’язку з французьким ‘surtout’ (верхній одяг), як помилково зазначено в наданому етимологічному матеріалі; насправді воно є питомо слов’янським утворенням від звуконаслідування.