Значення
-
Немовляча мова, навмисне спотворене вимовляння звуків, що імітує дитячу вимову, зазвичай при звертанні до дітей або з метою вираження ніжності.
-
Перен. Надмірно пестливе, ніжне, а часом і принизливе ставлення до когось, поблажливе потурання.
-
Перен. Недостатньо чітке, розпливчасте, невиразне висловлювання думок, уникнення прямої відповіді або чіткої позиції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сюсюкання, р. сюсюкання, д. сюсюканню, з. сюсюкання, о. сюсюканням, м. сюсюканні, к. сюсюкання