1. (в мистецтві та літературі) Художній прийом або стиль, що поєднує елементи сюрреалізму (наголос на підсвідомому, абсурді, фантастичних образах) з принципами симулякру (відтворення речей, що не мають оригіналу в реальності, або є копією без першоджерела), створюючи гіперреальні, часто іронічні чи самопосилальні образи, які імітують саму природу мистецтва чи медіа.
2. (у філософії та соціальних науках, за Ж. Бодріяром) Концептуальний стан сучасного суспільства, де реальність повністю замінена знаками та симуляціями, які не відсилають до будь-якої об’єктивної реальності, а створюють власну, “сюрреалістичну” гіперреальність через медіа, інформаційні технології та масову культуру.