1. Напрям у мистецтві та літературі XX століття, що виник у Франції та ґрунтувався на вченні Зигмунда Фрейда про підсвідомість; характеризується прагненням виразити спонтанні, неконтрольовані розумом образи, поєднанням несумісних явищ, елементів фантастики та абсурду для відображення вищої, ірраціональної реальності.
2. Творчий метод, стиль або окремі художні прийоми, характерні для цього напряму, що спрямовані на розмивання меж між реальністю та сном, свідомим та підсвідомим.
3. Перенісне значення: щось неймовірне, фантастичне, що нагадує химерні сюрреалістичні образи; абсурдна ситуація або явище в реальному житті.