сюркання

[sjurkɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “сюркати” — видавання різких, свистячих або шиплячих звуків, часто від тертя або швидкого руху.

  2. Розмовне позначення процесу пиття спиртних напоїв, особливо з посуду пляшкового типу, що супроводжується характерним звуком.

  3. Переносно — поспішне, нетривале чи поверхневе виконання якоїсь дії, часто з негативним відтінком (наприклад, “сюркання роботи”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сюркання, р. сюркання, д. сюрканню, з. сюркання, о. сюрканням, м. сюрканні, к. сюркання

Більше записів