тятивний

[tjɑtɪʋnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. (у лінгвістиці) Який стосується тятива — знака старослов’янської та давньоруської кириличкої писемності у вигляді горизонтальної риски над літерою (~), що використовувався для позначення скорочення слова або числового значення.

  2. (у текстології) Стислий, скорочений, уживаний у скороченому вигляді за допомогою спеціального надрядкового знака (тятива).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тятивний, р. тятивного, д. тятивному, з. тятивного, о. тятивним, м. тятивнім

Більше записів