1. (у лінгвістиці) Який стосується тятива — знака старослов’янської та давньоруської кириличкої писемності у вигляді горизонтальної риски над літерою (~), що використовувався для позначення скорочення слова або числового значення.
2. (у текстології) Стислий, скорочений, уживаний у скороченому вигляді за допомогою спеціального надрядкового знака (тятива).