1. Пов’язаний з системно-функціональною лінгвістикою — напрямом у мовознавстві, що вивчає мову як соціальну систему засобів для виконання комунікативних функцій, зосереджуючись на зв’язку між формою, значенням і використанням мовних одиниць у різних контекстах.
2. Характерний для підходу або методу, що розглядає будь-яке явище як цілісну систему, елементи якої мають певне призначення (функцію) і взаємопов’язані.