прострілювання

[prostriljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “прострілювати” — ведення вогню зі стрілецької зброї, артилерії тощо по якійсь цілі або в певному напрямку для її ураження, знищення або перевірки.

  2. Технічний процес у металургії та обробці матеріалів — пробивання отвору в заготовці, злитку тощо за допомогою спеціального знаряддя або потужного струменя.

  3. Медична процедура — проколювання порожнистого органу, кістки або патологічного вогнища (наприклад, абсцесу) голкою або троакаром з діагностичною або лікувальною метою (синонім: пункція).

  4. Рідко вживане значення — пронизування, пробивання чогось наскрізь (наприклад, гострим предметом або променем).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прострілювання, р. прострілювання, д. прострілюванню, з. прострілювання, о. прострілюванням, м. прострілюванні, к. прострілювання

Більше записів