сиричник

[sɪrɪt͡ʃnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Страва української кухні, пиріг або запіканка з начинкою зі свіжого сиру (сирцю), часто з додаванням яєць, цукру, родзинок або ваніліну.

  2. Рідкісна назва рослини з родини хрестоцвітих, яку застосовують у народній медицині; сирі́йка, жеруха (рід Lepidium).

  3. Заст. або рег. Той, хто займається виробництвом або продажем сиру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сиричник, р. сиричника, д. сиричникові, з. сиричника, о. сиричником, м. сиричникові, к. сиричнику

Більше записів