просодика

[prosodɪkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Розділ мовознавства, що вивчає ритмічні, мелодичні, динамічні та темброві характеристики мови, такі як наголос, інтонація, тон, пауза, темп.

  2. Сукупність ритміко-інтонаційних засобів мови, що супроводжують мовлення і виражають емоційно-смислові відтінки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. просодика, р. просодикої, д. просодикій, з. просодику, о. просодикою, м. просодикій, к. просодика

Більше записів