сируватість

[sɪruʋɑtistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “сируватий“; стан, коли щось є дещо сирим, недостатньо готовим, дозрілим або просушеним.

  2. (переносно) Недостатня завершеність, обробленість, недовершеність (про твір мистецтва, думку, план тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сируватість, р. сируватості, д. сируватості, з. сируватість, о. сируватістю, м. сируватості, к. сируватосте

Більше записів