1. Властивість за значенням прикметника “сируватий“; стан, коли щось є дещо сирим, недостатньо готовим, дозрілим або просушеним.
2. (переносно) Недостатня завершеність, обробленість, недовершеність (про твір мистецтва, думку, план тощо).
сируватість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |