Значення
-
У давньогрецькій міфології — морська істота з жіночою головою та тулубом і хвостом риби (або птаха), що своїм співом заманювала мореплавців на скелі.
-
Гучний сигнальний пристрій, що видає протяжний звук для сповіщення про небезпеку або тривогу (наприклад, повітряну), а також звук, що видається таким пристроєм.
-
Рід хвостатих земноводних родини справжніх саламандр, що мають зябра та живуть у водоймах Північної Америки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сирени, р. сирени, д. сирені, з. сирену, о. сиреною, м. сирені, к. сирено
Походження слова (Етимологія)
Слово «сирена» походить від французького «sirène», яке, своєю чергою, походить від латинського «Siren» (міфічна істота), а те — від грецького «Σειρήν» (міфічна морська істота, що співом заманювала мореплавців). Спочатку так називали міфічних істот, а пізніше — пристрій для подачі сигналів, що видає пронизливий звук.