Значення
-
Старовинна народна оповідь, легенда, що фантастично узагальнює явища природи та суспільства, пояснює їх походження та розвиток, містить вірування, світоглядні уявлення давніх людей.
-
Вигадана, фантастична розповідь, вигадка, неправда; те, що не відповідає дійсності.
-
У культурології, мистецтві та літературі — тип узагальнення, сприйняття дійсності у художніх образах, що ґрунтується на певних світоглядних уявленнях; сюжет, образ, мотив, що мають символічне значення і повторюються в різних культурах.
-
У переносному значенні — про щось надзвичайно популярне, знакове, що оточено загальним визнанням або захопленням (наприклад, “він став міфом за життя”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міф, р. міфу, д. міфові, з. міф, о. міфом, м. міфі, к. міфе