міф

1. Старовинна народна оповідь, легенда, що фантастично узагальнює явища природи та суспільства, пояснює їх походження та розвиток, містить вірування, світоглядні уявлення давніх людей.

2. Вигадана, фантастична розповідь, вигадка, неправда; те, що не відповідає дійсності.

3. У культурології, мистецтві та літературі — тип узагальнення, сприйняття дійсності у художніх образах, що ґрунтується на певних світоглядних уявленнях; сюжет, образ, мотив, що мають символічне значення і повторюються в різних культурах.

4. У переносному значенні — про щось надзвичайно популярне, знакове, що оточено загальним визнанням або захопленням (наприклад, “він став міфом за життя”).

Приклади вживання

Приклад 1:
10 березня 1936 Міф Неначе в книгах праарійських підкова, човен і стріла. В діброві сяє срібне військо, шумлять санскритськії слова.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
8 …С ократ…избрал Езоповьт басн и.— У діалозі «Федон» Платон, протиставляючи міф логічному пізнанню, вважав* що поезія повинна грунтуватися на міфах. Він твердив, що Сократ з любові до поезії займався переказуванням і переосмисленням байок Езопа.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Серед хеттських міфів можна виділити міф про Уллі- куммі, який розповідає про суперництво між старшим і молодшим поколіннями богів, міф про вбивство дракона Іллуянкі — типовий новорічний міф у фольклорі багатьох народів світу, міф про вже згадуваного бога родючості Телепіна, який майже дублює сюжет про перебування в царстві мертвих вавилонського бога Таммуза, та уга- ритський міф про зникнення Баала. Зберігся також цікавий міфологічний сюжет про місяць, що впав із неба (його розповідали в сильну грозу).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |