Древослів

Словник Української Мови

міф

Буква

1. Старовинна народна оповідь, легенда, що фантастично узагальнює явища природи та суспільства, пояснює їх походження та розвиток, містить вірування, світоглядні уявлення давніх людей.

2. Вигадана, фантастична розповідь, вигадка, неправда; те, що не відповідає дійсності.

3. У культурології, мистецтві та літературі — тип узагальнення, сприйняття дійсності у художніх образах, що ґрунтується на певних світоглядних уявленнях; сюжет, образ, мотив, що мають символічне значення і повторюються в різних культурах.

4. У переносному значенні — про щось надзвичайно популярне, знакове, що оточено загальним визнанням або захопленням (наприклад, “він став міфом за життя”).

Приклади вживання

Приклад 1:
10 березня 1936 Міф Неначе в книгах праарійських підкова, човен і стріла. В діброві сяє срібне військо, шумлять санскритськії слова.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”

Приклад 2:
8 …С ократ…избрал Езоповьт басн и.— У діалозі «Федон» Платон, протиставляючи міф логічному пізнанню, вважав* що поезія повинна грунтуватися на міфах. Він твердив, що Сократ з любові до поезії займався переказуванням і переосмисленням байок Езопа.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Серед хеттських міфів можна виділити міф про Уллі- куммі, який розповідає про суперництво між старшим і молодшим поколіннями богів, міф про вбивство дракона Іллуянкі — типовий новорічний міф у фольклорі багатьох народів світу, міф про вже згадуваного бога родючості Телепіна, який майже дублює сюжет про перебування в царстві мертвих вавилонського бога Таммуза, та уга- ритський міф про зникнення Баала. Зберігся також цікавий міфологічний сюжет про місяць, що впав із неба (його розповідали в сильну грозу).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів