ізоамілацетат

[izoɑmilɑt͡sɛtɑt] Іменник

Буква:І

Значення

  1. ізоамілацетат, чол. Хімічна сполука, складний ефір ізоамілового спирту та оцтової кислоти; безбарвна рідина з характерним грушевим запахом, яку використовують як розчинник у лакофарбовій промисловості та як ароматизатор у харчовій і парфумерній промисловості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ізоамілацетат, р. ізоамілацетату, д. ізоамілацетатові, з. ізоамілацетат, о. ізоамілацетатом, м. ізоамілацетаті, к. ізоамілацетате

Більше записів