ізоамілацетат -у, чол. Хімічна сполука, складний ефір ізоамілового спирту та оцтової кислоти; безбарвна рідина з характерним грушевим запахом, яку використовують як розчинник у лакофарбовій промисловості та як ароматизатор у харчовій і парфумерній промисловості.
ізоамілацетат
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |