русалка

1. У слов’янській міфології — водяна істота, дух у жіночому образі, що живе у водоймах (річках, озерах, ставах), часто зображається з довгим розпущеним волоссям; за народними уявленнями, це душа дівчини, що померла перед весіллям або втоплениця, яка може зачаровувати та затягувати людей у воду.

2. У фольклорі та художній літературі — фантастична істота, жінка з риб’ячим хвостом замість ніг, що живе в морі (морська діва).

3. Переносно — про вродливу, привабливу жінку або дівчину, часто з довгим світлим волоссям.

Приклади:

Приклад 1:
Пропасниця . (без мови) .
— Українка Леся, “Лісова пісня”