Значення
-
У лінгвістиці та культурології — процес запозичення, уподібнення або поширення японської національної релігії синто, її ідеології, символів, ритуалів та культурних практик.
-
У політичному та історичному контексті — політика насильницького насадження синтоїстського світогляду та обрядності, що проводилася японською владою на окупованих територіях (зокрема в Кореї та Маньчжурії) з метою культурної асиміляції населення.
-
У широкому сенсі — запозичення або інтеграція елементів японської традиційної культури, пов’язаних із синто, в інші культурні середовища.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синтонізація, р. синтонізації, д. синтонізації, з. синтонізацію, о. синтонізацією, м. синтонізації, к. синтонізаціє