синтонізація

[sɪntonizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У лінгвістиці та культурології — процес запозичення, уподібнення або поширення японської національної релігії синто, її ідеології, символів, ритуалів та культурних практик.

  2. У політичному та історичному контексті — політика насильницького насадження синтоїстського світогляду та обрядності, що проводилася японською владою на окупованих територіях (зокрема в Кореї та Маньчжурії) з метою культурної асиміляції населення.

  3. У широкому сенсі — запозичення або інтеграція елементів японської традиційної культури, пов’язаних із синто, в інші культурні середовища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синтонізація, р. синтонізації, д. синтонізації, з. синтонізацію, о. синтонізацією, м. синтонізації, к. синтонізаціє

Більше записів