1. У лінгвістиці та культурології — процес запозичення, уподібнення або поширення японської національної релігії синто, її ідеології, символів, ритуалів та культурних практик.
2. У політичному та історичному контексті — політика насильницького насадження синтоїстського світогляду та обрядності, що проводилася японською владою на окупованих територіях (зокрема в Кореї та Маньчжурії) з метою культурної асиміляції населення.
3. У широкому сенсі — запозичення або інтеграція елементів японської традиційної культури, пов’язаних із синто, в інші культурні середовища.