синтезатор

1. Електронний музичний інструмент, що генерує звук шляхом синтезу звукових хвиль (адитивного, субтрактивного, FM-синтезу тощо) та дозволяє створювати та змінювати тембри.

2. Пристрій або система, призначені для синтезу (отримання, утворення) певних речовин, сполук, сигналів або явищ, наприклад: синтезатор мови, синтезатор білків, частотний синтезатор.