спецпроцесор

[spɛt͡sprot͡sɛsor] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціалізований процесор, призначений для виконання певного вузького класу обчислювальних завдань (наприклад, обробки графіки, звуку, математичних розрахунків) з максимальною ефективністю, часто як допоміжний пристрій до центрального процесора (CPU).

  2. Процесор, розроблений та вбудований у складну технічну систему (наприклад, військову, аерокосмічну, медичну) для керування її роботою та виконання специфічних алгоритмів у реальному часі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спецпроцесор, р. спецпроцесора, д. спецпроцесорові, з. спецпроцесор, о. спецпроцесором, м. спецпроцесорі, к. спецпроцесоре

Більше записів