1. (про явища, поняття тощо) Такой, що поєднує в собі різні, часто несумісні ознаки, властивості або функції; що є результатом злиття, недиференційованого єдності різнорідних елементів.
2. (лінгв., про мовні форми) Такий, що виражає кілька граматичних значень однією нечленованою формою (наприклад, закінчення -у в українській мові може виражати значення родового та знахідного відмінків).
3. (іст., рел.) Пов’язаний з синкретизмом — ранньою стадією розвитку релігії, що характеризується злиттям, невідокремленістю різних форм свідомості (міфологічної, релігійної, художньої) та культів.