синкретичний

[sɪnkrɛtɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про явища, поняття тощо) Такой, що поєднує в собі різні, часто несумісні ознаки, властивості або функції; що є результатом злиття, недиференційованого єдності різнорідних елементів.

  2. (лінгв., про мовні форми) Такий, що виражає кілька граматичних значень однією нечленованою формою (наприклад, закінчення -у в українській мові може виражати значення родового та знахідного відмінків).

  3. (іст., рел.) Пов’язаний з синкретизмом — ранньою стадією розвитку релігії, що характеризується злиттям, невідокремленістю різних форм свідомості (міфологічної, релігійної, художньої) та культів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синкретичний, р. синкретичного, д. синкретичному, з. синкретичного, о. синкретичним, м. синкретичнім

Більше записів