синкретичний
[sɪnkrɛtɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Значення
-
(про явища, поняття тощо) Такой, що поєднує в собі різні, часто несумісні ознаки, властивості або функції; що є результатом злиття, недиференційованого єдності різнорідних елементів.
-
(лінгв., про мовні форми) Такий, що виражає кілька граматичних значень однією нечленованою формою (наприклад, закінчення -у в українській мові може виражати значення родового та знахідного відмінків).
-
(іст., рел.) Пов’язаний з синкретизмом — ранньою стадією розвитку релігії, що характеризується злиттям, невідокремленістю різних форм свідомості (міфологічної, релігійної, художньої) та культів.
Правопис та відмінювання
н. синкретичний, р. синкретичного, д. синкретичному, з. синкретичного, о. синкретичним, м. синкретичнім