Значення
-
Початкова недиференційованість, злиття різних форм суспільної свідомості, культурних явищ або видів мистецтва, характерна для ранніх стадій історичного розвитку.
-
У лінгвістиці — злиття, невираженість граматичних категорій або їх значень в одній формі слова.
-
У філософії та релігієзнавстві — поєднання різних, іноді суперечливих вірувань, доктрин або філософських систем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синкретизм, р. синкретизму, д. синкретизмові, з. синкретизм, о. синкретизмом, м. синкретизмі, к. синкретизме
Походження слова (Етимологія)
Слово «синкретизм» походить від грецького «συγκρητισμός», що буквально означає «союз крітських міст». Воно утворене від префікса «σύν-» (разом) та іменника «Κρής» (критянин). Спочатку так називали об’єднання давньогрецьких міст на Криті, а згодом слово набуло значення «злиття, поєднання різнорідних елементів». В українську мову воно прийшло через західноєвропейські мови, зокрема з німецької, французької чи англійської.