Значення
-
У музиці: скорочувати тривалість звуку шляхом зміщення ритмічного акценту з сильної частки такту на слабку, створюючи характерний ритмічний ефект (синкопу).
-
У лінгвістиці: випадати, випасти (про звук, склад) у середині слова внаслідок фонетичних змін; скорочувати слово шляхом викидання звуків або складів із його середини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я синкопую, ти синкопуєш, він синкопує, ми синкопуємо, ви синкопуєте, вони синкопують