синкопа

[sɪnkopɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У лінгвістиці: випадання одного або кількох звуків (переважно голосного) усередині слова, що спостерігається в його історичному розвитку або в потокі мовлення (наприклад, “здоровий” з “здоровый”).

  2. У музиці: зміщення ритмічного акценту з сильної (метрично наголошеної) частки такту на слабку, що створює ефект несподіваності та підвищеної динаміки.

  3. У медицині: раптова, короткочасна втрата свідомості внаслідок гострої недостатності кровопостачання головного мозку; застарілий термін, сучасний аналог — “непомітна” або “короткочасна втрата свідомості”, часто вживається у формі “синкопальний стан”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синкопа, р. синкопи, д. синкопі, з. синкопу, о. синкопою, м. синкопі, к. синкопо

Більше записів