пророчиця

1. Жінка, яка, за релігійними уявленнями, має дар прозорливості, передбачає майбутнє та передає волю божества (Бога, богів).

2. Переносно: жінка, яка вміє передбачати, пророкувати майбутні події, розвиток чогось.

3. У християнстві: почесний титул деяких святих (наприклад, Анна Пророчиця).

Приклади вживання

Приклад 1:
Дебора – пророчиця, що закликала ізраїльтян воювати проти Сисари (Старий завіт. Книга Суддів, гл.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |