синкопічний

[sɪnkopit͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (у музиці) Пов’язаний із синкопою, що містить синкопу; такий, що характеризується зміщенням ритмічного акценту з сильної частки такту на слабку.

  2. (у лінгвістиці) Пов’язаний із синкопою; такий, що утворився внаслідок випадання одного або кількох звуків (здебільшого голосних) усередині слова.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синкопічний, р. синкопічного, д. синкопічному, з. синкопічного, о. синкопічним, м. синкопічнім

Більше записів