1. Фахівець з синхронного перекладу, який здійснює усний переклад мови оратора на іншу мову одночасно з її промовлянням, зазвичай працюючи в звукоізольованій кабіні.
2. У лінгвістиці: дослідник, який вивчає мову (або мови) в її синхронії, тобто в певний, зазвичай сучасний, момент або період часу, без урахування історичного розвитку (протилежність — діахроніст).