Словник Української Мови
Буква
1. Властивий простецям (простолюдинам), що стосується їх; такий, як у простеців.
2. Простий, невигадливий, невибагливий у побуті, звичаях, поведінці; невитончений.
3. Прямий, відвертий, чужий лукавства; нехитрий.