простецький

[prostɛt͡sʲkɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Властивий простецям (простолюдинам), що стосується їх; такий, як у простеців.

  2. Простий, невигадливий, невибагливий у побуті, звичаях, поведінці; невитончений.

  3. Прямий, відвертий, чужий лукавства; нехитрий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. простецький, р. простецького, д. простецькому, з. простецького, о. простецьким, м. простецькім

Більше записів