мурина

1. (історичне) Темношкіра жінка або дівчина; представниця негроїдної раси.

2. (переносне значення, заст., поетичне) Темноволоса, смаглява жінка з дуже темними очима.

3. (діалектне, західні регіони) Назва рослини «чорнобривець» (Tagetes).

Приклади вживання

Приклад 1:
виходить у коридор, його кроки приглушені товстими килимами, він скрадається сходами, прослизає повз рецепцію і заснулого в ній мурина, схожого на царя Katnapa й на Отелло водночас, мурин розплющує очі, але пізно, вже пізно, вхідні двері саме закрилися за кимось, за ким, за ним, за цим вічним утікачем, ну що, як там, Венеція чудова і рання, канали пахнуть водою, на небі розвиднілось, вітер з лагуни повний розквітлими гаями, весна тільки починається, і півжиття ще попереду… Липень 1995р- Ю.А Народився I960 року7 в Станіславі. Живе та працює в Івано-Франківську; Прозаїк, поет, есеїст, перекладач.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Я сиджу навпроти нього, підперши голову рукою і дивлюсь, як він облизує ложку, вимастивши свою гарну бузьку і ставши схожим на малого мурина. Він запиває ласощі оршадою, п’є великими ковтками, голосно сковтуючи, і щоразу потім видихає: «аааааа».
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |